Забавні факти про рекламу

Забавні факти про рекламу

Перші рекламні повідомлення з’явилися задовго до початку нашої ери — ще за часів Стародавнього Єгипту. Археологи виявили папірус, залишений господарем якогось раба. Документ розхвалював фізичну витривалість, відмінне здоров’я і інші якості невільника, щоб для нього швидше знайшовся покупець.

Перші «рекламщики» з’явилися пізніше — в епоху Древньої Греції. Вже тоді по міських вулицях і площах бродили глашатаї, зазивали народ піснями, що спонукають купити що-небудь або скористатися якоюсь послугою.

Перші близькі до сучасних рекламні оголошення народилися в Стародавньому Римі. Їх писали прямо на стінах будинків. Переходячи від споруди в будівництві, городяни могли дізнатися про місце і час гладіаторських боїв, про продаж невільників, домашньої худоби і будь-яких товарів. Правда, міська влада всіляко боролися з навалою цього «спаму», а людей, що псують стіни, переслідували з тим же завзяттям, як сучасні муніципалітети — художників графіті.

Як швидко і відносно недорого розкрутити «зірку», продати товар або запропонувати нову послугу? Замовити придорожній рекламний щит з цією інформацією. Особливо в тих місцях, де часто утворюються пробки. Поки стоїш в заторі, встигнеш не тільки прочитати, але й завчити написане на щиті …

Історія знає чимало прикладів провальною реклами. Наприклад, один з японських виробників автомобілів свого часу випустив ролик, що рекламує нову модель авто. «Фішкою» сюжету було те, що сама машина так жодного разу і не з’являлася в кадрі: замість неї глядачі бачили красиві лісові пейзажі. Підсумок рекламної кампанії був несподіваним: продажу автомобіля залишилися на колишньому рівні, зате почалася ажіотажна скупка деревини.

Ще один рекламний провал трапився в США, коли в рамках соціального антинаркотичного проекту американським школярам були роздані олівці з написами: «Я занадто крутий, щоб вживати наркотики!». Згодом олівці виливаючи, і на їх недогризках залишився заклик до дії: «… вживати наркотики!».

Рекламний спам колись був … консервами. Саме під маркою «СПАМ» (SPiced hAM) в 30-і роки минулого століття випускався сорт американської тушонки. Досить неприємна на смак, вона розходилася погано, і вже до часів Другої світової війни на складах виробника лежало безліч баночок. Щоб збути не нова і неякісний товар, компанія провела нудну і нав’язливу рекламну компанію. З тих пір спамом стали називати настирливі рекламні повідомлення або просто рекламний «сміття».

У фільмах Квентіна Тарантіно дуже важко зустріти назви будь-яких брендів, навіть випадково потрапили в кадр разом з якимись речами. Режисер настільки не любить рекламу, що придумав вигаданий тютюновий бренд — «Red Apple». І «змушує» своїх героїв курити тільки сигарети цієї марки.

Радянський лідер Микита Хрущов, який терпіти не міг Америку і все американське, одного разу випадково прорекламував «Пепсі-колу». А адже йому всього-то запропонували випити стаканчик газованої під час національної виставки в Штатах. На наступний день таблоїди всього світу надрукували фото Микити Сергійовича, смачно п’є американську шипучку.

У місті Сан-Паулу (Бразилія) вуличної реклами немає. Вона заборонена місцевим законом як спотворюють обличчя міста і забруднює його прекрасні пейзажі. Свого часу ініціативу мера підтримали 2/3 місцевого населення. Ех, нам би таких мудрих і безкорисливих градоначальників …

admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *