oblvesti.com.ua

Все тільки цікаве на oblvesti.com.ua

Цікаві факти з життя Пушкіна Олександра Сергійовича

Цікаві факти з життя Пушкіна Олександра Сергійовича

Жителі Ефіопії щиро вважають Пушкіна своїм національним надбанням. Вони навіть встановили йому в Аддіс-Абебі пам’ятник, на табличці якого викарбувані всього два слова: «Нашому поетові». Прадід Олександра Сергійовича, арап Ганнібал, дійсно проживав в цій африканській державі і був чистокровним ефіопом. А в Росії виявився волею випадку — коли потрапив в полон до турків і був вручений Петру в якості «живого подарунка».

На думку самого поета, писати вірші він почав досить пізно — в 13 років. Хоча близькі дотримувалися іншої думки: вони стверджували, що маленький Сашко вже у вісім років складав епіграми, причому на французькій мові.

Сюжет казки про рибака і про рибку, яка виконує бажання, Пушкін «підглянув» у братів Грімм. У написаній ним поетичної інтерпретації теж фігурують рибалка і його жадібна дружина. Тільки у німецьких казкарів стара опинилася біля розбитого корита після того, як захотіла стати богинею, а не володаркою морською. Зате їй успішно вдалося приміряти на себе тіару Папи Римського.

Екранізація казки А. С. Пушкіна — «Казка про рибака і рибку».

(Мультфільм 1950, режисера Цехановскій Михайла)

Пушкіну подобалося писати казки. До того часу, поки він не прочитав ершовского «Конька-Горбунка». Захоплений талантом автора, він по-доброму позаздрив йому і вирішив терміново «перекваліфікуватися».

Пушкін сам не раз надихав на творчість талановитих сучасників. Гоголівський «Ревізор», наприклад, народився з прохання Миколи Васильовича розважити його анекдотом чи кумедної історією.

Олександр Сергійович був фанатичним книголюбом. Його домашня бібліотека включала понад 3500 томів.

Успішність Пушкіна в Царськосільському ліцеї залишала бажати кращого. За підсумками випуску він став тільки двадцять шостим серед 29 «однокашників». Та й в сам ліцей потрапив за протекцією. Охочих зайняти одне з 30 вакантних місць було хоч відбавляй. Олександру Сергійовичу допомогло особисте знайомство його дядька — Василя Пушкіна — з засновником навчального закладу Сперанським.

Зате поліглотом Пушкін був чудовим. Він відмінно володів французькою, італійською, іспанською, англійською, німецькою, грецькою, латинською і декількома слов’янськими мовами.

Романс на вірш про «дивовижному мить» — теж посвячення, як і самі поетичні рядки. Пушкін оспівав у них «чисту красу» Анни Керн, а Глінка, який написав романс, висловив своє захоплення дочкою Анни Петрівни — Катериною.

У роки Великої Вітчизняної Пушкін став винищувачем. Бойовий літак, що носить ім’я поета, був зібраний на гроші пушкіністів, які проводили тематичні вечори. На рахунку крилатого Олександра Сергійовича — дев’ять знищених німецьких бомбардувальників.

Пушкін завжди недолюблював російських самодержців. Микола Перший був особистим цензором поета і людиною, по суті, жорстоко розправилася з його друзями-декабристами. А батько Миколи, Олександр Перший, взагалі мало не став винуватцем загибелі Пушкіна. Одного разу маленький Сашко, що гуляв з нянею, тільки дивом не був розтоптаний копитами його коня. Хлопчика врятувала тільки блискавична реакція монарха, притримати тварина.

Поет дуже уважно ставився до свого зовнішнього вигляду, робив манікюр і відрощував ніготь на мізинці. А щоб не зламати його, іноді одягав золотий наперсток.

Пушкіна нечасто можна було побачити хто стоїть поруч з дружиною. Він був нижче її ростом, і цей факт його дуже бентежив …

До друзів-приятелів Пушкін часто був нещадний. Особливо від його сарказму діставалося Кюхельбекеру. Коли в «Лицейском мудреця» з’явилася пушкінська епіграма, натякає на те, що Вільгельм пише дуже нудні і занудні вірші, нещасний Кюхельбекер хотів втопитися у ставку, але був вчасно звідти витягнутий. Після інший відомої епіграми Пушкіна — про «кюхельбекерно і нудно» — оскаженілий Вільгельм зажадав сатисфакції у вигляді дуелі. Але секунданти дуелянтів зарядили пістолети журавлиною, а не кулями, і ніхто не постраждав.

Помилково вважається, що Пушкін був учасником десятків дуелей. Насправді він виходив до бар’єра всього 4 рази. Хоча сам викликав сучасників на дуель 15 разів, а отримував виклики 6 разів. Друзям поета вдавалося припинити більшість з поєдинків, домігшись примирення сторін. 21-я дуель виявилася для Пушкіна фатальний.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code