oblvesti.com.ua

Все тільки цікаве на oblvesti.com.ua

Цікаві факти про більярд

Цікаві факти про більярд

Історики досі ламають списи, коли ж з’явилася перша схожа на сучасний більярд гра. Але більшість датують її 3300-м роком до н.е. Могилу саме такого «віку» розкопали археологи, а всередині виявили кілька паличок, кулі і щось на зразок фішок.

До кінця не відомо і те, чому сукно на більярдному столі в основному забарвлене в зелений колір. Можна припустити, що спочатку цією грою захоплювалися виключно аристократи — любителі крокету і гольфу. Тому і сукно столу їм було звичніше бачити зеленим.

Більярд неодноразово піддавався гонінням. Його не жалувала середньовічна церква, вважаючи заняттям аморальним і гріховним. У 15-му столітті гру повністю заборонили у Франції. Правда, вже через 100 років французькі монарші особи охоче відпочивали за більярдним столом. А американський державний діяч і президент Томас Джефферсон, який проживав в Вірджинії, так не хотів миритися з чинним в штаті забороною на більярд, що завів у своєму особняку потаємну кімнату з більярдним столом.

Перший спортивний турнір формату «чемпіонат світу» був проведений не з футболу, як думають багато хто, а саме з більярду. І сталося це тоді, коли футбол ще навіть не був винайдений — в 1873 році. Перший шкіряний м’яч, як відомо, з’явився десятиліттям пізніше.

Один з найбільш незвичайних способів більярдного шулерства придумав білоруський князь Кароль Радзивілл, який увійшов в історію під прізвиськом Пане коханку. Стіл в його більярдній кімнаті розгойдувався з боку в бік. Це було абсолютно непомітно для очей, але досить, щоб збити противника з прицільного удару. Для того щоб суперник промазав, слугам Радзивілла було досить перейти з однієї частини приміщення в іншу. Зрозуміло, коли прицілювався сам Пане коханку, вони стояли як укопані.

Серед найбільш завзятих гравців на більярді були Вольфганг Амадей Моцарт і «сонце радянської поезії» Володимир Маяковський. Великий композитор міг спустити за більярдним столом суму, зароблену за один концерт. Маяковський був досить вправним більярдистом, але одного разу в пух і прах програвся своєму супернику — маститому гравцеві і літератору Василеві Борахвостову. Грошей, щоб розплатитися, у поета не виявилося, але він як раз очікував гонорару за літературознавчу статтю «Як робити вірші». Поет не придумав нічого іншого, як вручити Борахвостову розписку на отримання майбутнього гонорару. Правда, цим документом суперник так і не скористався, мабуть, простивши Маяковському борг. А за розпискою, яка, за легендою, все ще десь існує, сьогодні полюють і історики, і літератори, і більярдисти.

У радянські часи більярдистів не шанували — нарівні зі стилягами, «вільними художниками» і іншої братією вони запросто могли потрапити під статтю про дармоїдство. Ось чому для професійного гравця було важливо десь числиться. Наприклад, відомого бильярдиста Ашота Потекяна «прихистив» під своїм крилом поет Олександр Межиров. Потекян нібито працював у нього літературним секретарем.

До російського більярду на Заході ставляться прохолодно, і все-таки за один рекорд він був внесений до Книги Гіннесса. Найбільшим більярдним клубом в Європі вважається побудований в Самарі. Він включає в себе 56 столів для російського більярду і 26 — для пулу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code