Вітряна віспа, всім відома як вітрянка, представляє з себе гостре інфекційне захворювання, збудником якого є вірус герпесу. Інфекція передається повітряно-крапельним і контактним методом, хвороба є надзвичайно заразним і поширене у всьому світі.

Інкубаційний період вітрянки — час від зараження до появи перших симптомів — пише 2-3 тижні. Після чого ж розвивається нездужання і виникають сверблячі висипання (спочатку на обличчі і волосистої частини голови, потім поступово переходять на тулуб і кінцівки). Висип вдає із себе бульбашки, заповнені прозорим вмістом. Через кілька днів вони висихають і покриваються корочками, під якими можна знайти ерозію. При розчісуванні існує великий ризик занесення бактеріальної інфекції і розвитку запалення і нагноєння.

Небезпекою вітряної віспи є не зовсім лише вторинне бактеріальне нагноєння, але також і потрапляння вірусу герпесу в нервові клітини. У їх він знаходиться в сплячому стані і при зниженні імунітету може викликати оперізуючий лишай. Для цього захворювання характерний інтенсивний хворий свербіж, що виникає на місці висипань, і підвищення температури тіла.

Вакцина проти вітрянки не є обов’язковою, але активно рекомендується педіатрами для охорони малюка від вітряної віспи та оперізувального лишаю. Найбільш поширена жива аттенуірованних вакцина «Окавакс». Вона вводиться одноразово дітям старше 12 місяців. Препарат вводять підшкірно в область дельтоподібного м’язи плеча, внутрішньом’язове введення вакцини заборонено.

При підтримки даної вакцини імовірна навіть екстрена профілактика вітряної віспи. Наприклад, мед трудівникам або членам сім’ї, які перебували у вузькому контакті з хворим. В такому випадку товар може бути введений не пізніше 72 год після контакту з джерелом інфекції.

Як і будь-яка інша вакцина, «Окавакс» зобов’язаний вводитися на тлі повного здоров’я — звичайної температури тіла, стільця, загального аналізу крові та сечі.

До вакцинації проти вітряної віспи існує ряд протипоказань:

• алергічна реакція на складові вакцини;
• вагітність;
• висип;
• підвищення температури тіла;
• катаральні явища;
• імунодефіцит (первинний і вторинний);
• 2-4 тижні з моменту лікування від гострих хвороб;
• загострення хронічних хвороб (до повної стабілізації стану);
• термін в 1 місяць до проведення планової хірургічної операції;
• імуносупресивної терапії.

Існує кілька груп дітей, яким вакцинація проводиться, але слід попросити лікаря про обачності. Мова йде про дітей, які страждають хворобами крові, печінки, нирок і серця, мають в анамнезі судоми і температурну реакцію на введення будь-якої попередньої вакцини,

Як правило, вакцина переноситься чудово не викликає побічних ефектів. Однак час від часу можуть виникати якісь обтяження.

Місцеві реакції — біль, ущільнення, почервоніння на місці введення препарату — традиційно проходять самостійно без медичного втручання протягом декількох днів.

Загальні реакції розвиваються через 7-21 день після вакцинації. Відзначається підвищення температури тіла і висип на тілі. Також найчастіше пропадають без допомоги інших.

В окремих випадках в 1-і день після введення вакцини можуть спостерігатися алергічні реакції — висип, підвищення температури і свербіж.