Ми можемо писати сотні статей на тему того, де познайомитися з чоловіком для серйозних стосунків. Але ми вирішили запитати, де познайомилися зі своїми чоловіками наші читачки, адже це означає, що знайомство в таких місцях — працює.

Де наші читачки зустріли свою другу половинку? Від інтернету до парашбтного клубу!

Ганна: В блогах на Яндексі. Я в розпачі написала про те, що замкну фіктивний шлюб. На той момент не могла влаштуватися на бажану роботу в Москві через громадянство. І один знайомий в інтернеті познайомив мене зі своїм другом в жарт. Ну і ось. 9 років разом.

Тетяна: В ЖЖ. Просто колись подружилися, коментували один одного, але рідко. Я тоді жила у Львові, а він їхав до Львова на футбол, потрібно було десь переночувати. Запитав: чи можна у тебе на день оселитися? Так і познайомилися. Потім років зо два не спілкувалися. А через кілька років я збиралася поїхати в Молдову автостопом, шукала попутника, перепитувала всіх друзів, але ніхто не міг. Тоді просто так написала йому, а він взяв і погодився. З’їздили в Молдову, і з тих пір вже 6 років разом, з них 2 в шлюбі.

світла: У Тіндере. Так, це малоймовірно, зустріти там чоловіка, але у мене в статусі було написано, що мета знайомства — заміжжя.

Тетяна: За оголошенням. Майбутній чоловік шукав вокалістку в музичний проект, я побачила оголошення на музичному форумі і написала йому. Загалом, шукав співачку, а знайшов дружину. Уже п’ять років одружені і граємо в своїй же групі.

Ольга: На роботі. Ми працюємо разом, ще й відповідаємо за один напрямок, столи в 3-х метрах один від одного. Спочатку було важко, 24 години разом, а потім навчилися правильно балансувати. Один без одного вже важко.

Аня: На жіночому форумі. Я там написала про те, як я хочу до себе нормального ставлення від чоловіків, а не будь-якого жалю або домінування, і він туди прийшов з коментарем, що ось я хочу того і цього, а сама готова давати те ж саме? Я тоді відповіла, що готова, звичайно, для мене це за замовчуванням двосторонній рух. Ну і закрутилося.

Таня: Він замінив одного, який домовився зі мною про робочій зустрічі. Правда в той момент ми один одного дратували. А разом вже 8,5 років

Анастасія: На весіллі у друга. Ні в яких конкурсах ми не усаствовалі, нічого такого. Я була свідком, а він просто гостем.

Валентина: На трасі. Я їхала на велосіпеді в Межігіря, ВІН мене наздогнав, теж на велосіпеді. Через две полоси розвертався, на повороті наздогнав.

Ганна: В Гала-чаті. Це Було так давно, что страшно згадаті.

Ірина: За ICQ. Там можна було вибирати за різними параметрами, начебто міста, статі і віку. Він написав кільком, ми довго спілкувалися, тоді ще і у мене хлопець був, у нього дівчина. А потім так вийшло що на 14 лютого ми залишилися без пари, і вирішили відзначити разом, він прийшов з трояндою і смішний собакою іграшкової, схожою на нього. З тих пір і почали встречатся. 13 років разом.

Оксана: Граючи в більярд. Він взагалі-то підійшов познайомитися з моєю подругою к.с. якої ми грали разом. Але вона на день приїхала, а з ним ми з одного міста, так і продовжили знайомство.

Марія: Він працював в конкуруючій фірмі по деревообробного обладнання. На виставці підійшов до мого стенду, так і познайомилися. До речі, працюємо вже в різних сферах.

Ганна: В Інституті, КПІ, фізмат. Разом навчалися і грали в КВН. Спершу я з його другом зустрічалася, з тієї ж команди КВН. А потім з ним. Це було 18 років тому.

Рената: У пабі. Він туди прийшов відзначати вихід альбому улюбленої групи.

Лариса: На тренінгу Норбекова «Як позбутися від окулярів». Сьогодні 10 років від дня нашого весілля.

Олена: Коли я только пріїхала в Київ на навчання, то Перші місяці мешкали у своєї пріятелькі дитинства. Колись ми разом пріїжджалі на літні канікули до бабусь у село, что на Тернопільщіні. А наші мами навчаюсь в одному класі. Моя пріятелька жила у будинку письменників на Олеся Гончара. Ее батько — теж письменник, поет, член Спілки письменників України. До речі, в цьом домі мешкає и Ліна Костенко.

Мій чоловік, на тій момент — молодий та Неодружений хлопець товарішував Із моєю пріятелькою. и прийшов до неї в Гості, а двері відчініла Йому я. ВІН БУВ дуже здівованій — до ніні пам’ятаю его вирази лица. До речі, ВІН БУВ дере, з ким я Взагалі познайомілась у Києві. Ми довшій годину такоже спілкувалісь, товарішувалі. ВІН показував мені Київ. А одружена — через 5 років, коли я булу Вже на п’ятому курсі університету. Сьогодні Нашій доньці Юлі — 10 років.

Настя: На літературному форумі в Інтернеті.

Єлизавета: На соціальному заході на тему проектного менеджменту.

Женя: на похоронах кота моєї подруги. Можливо, це сама неромантична історія.

Софія: Вконтакті, паблік «Післухано у Києві». ВІН написавши, что дівчата якісь НЕ ті ПІШЛИ. Хороших хлопців морозяться.
А я сказала, щоб ВІН не переживайте, бо до кожної каструлі є своя крішечка. Від я тепер крішечка.

Катерина: Біля дискотеки. Я знала його наочно і знала, що він слухає таку ж музику як і я: реп. Підійшла, познайомилася. Це було в 2002 році і ми до сих пір разом, двоє дітей.

Юлія: На дропзоні. Разом стрибали з парашутом.

Аріна: У приймальній комісії університету. Він проходив практику, я подавала доки на старші курси після коледжу. Говорили більше години, він хвилювався і не правильно мені 2 рази підписав папку з документами. Зрозуміли, що у нас багато спільних інтересів і знайомих з студради університету. Після знайомства навіть не обмінялися контактами, але знайшли один одного в Вконтакте.

Причому знайшли одночасно — але не додавали відразу (що б не здатися, ніби спеціально шукали). Я додала першої, тільки тому що раніше прокинулася на наступний день 🙂 А там понеслося. і ось уже 5 років відзначати будемо.

Юлія: У Карпатах, катаючись на сноубордах.

Як бачиш, зустріти свою половинку можна практично скрізь. Головне — не упустити свій шанс!