В умовах, коли доходи падають четвертий рік поспіль, росіянам нічого не залишається як звертатися за фінансовою допомогою в банки. Кредитні організації дають в борг охоче. Правда, через деякий час їх колись дисципліновані клієнти стають злісними боржниками. Компанії банкрутують, а разом з ними населення позбавляється робочих місць і відповідно заробітних плат. Але щомісячні платежі по кредитах ніхто не відміняв. В результаті наші співгромадяни потрапляють в «кредитну кабалу».

Як поправки в закон «Про споживчий кредит» допоможуть позичальникам вилізти з боргової ями, «МК» запитав у експертів:

Кирило Яковенко, аналітик Алор Брокер:

«Про правки до статті 5 ФЗ« Про споживчий кредит »говорили досить давно, однак банківське співтовариство посилено протистояло внесення даних змін з цілком зрозумілих причин. По суті поточний порядок, при якому вносяться позичальником засоби за договором позики в першу чергу йдуть на сплату відсотків, а суму основного боргу покривають за залишковим принципом якнайкраще відповідає інтересам кредитора. Фактично при цьому порушується баланс інтересів сторін на користь банків, так як відсотки нараховуються на основну суму боргу, а якщо вона не скорочується, то не скорочуються і розміри регулярних платежів. Законопроект і далі б блокувався банківським лобі, але на сьогоднішній день склалися умови, при яких опір зміні законодавства паче не має сенсу. В першу чергу мова йде про появу інституту банкрутства фізичних осіб. Дані ОКБ свідчать про те, що до кінця першого півріччя 2017 року 0,66 млн росіян мають всі підстави для визнання банкрутами, а ще 7 млн ​​громадян допустили прострочення на термін понад 3 місяці, що автоматично включає їх до групи ризику. Шквальний зростання числа позовів про банкрутство по суті стримується тільки самими банками, яким доводиться пропонувати проблемним клієнтам реструктуризацію боргу і рефінансування раніше виданих кредитів, що негативно складається на маржинальність бізнесу. Іншими словами, ситуація зараз така: набагато простіше дозволити позичальникам-боржникам поступово погашати основну суму боргу, чим доводити їх до банкрутства. Банкрутства за незабезпеченими заставним майном кредитами банкам невигідні, оскільки за підсумком шанси на повне задоволення вимог кредитора мінімальні ».

Олександр Шустов, генеральний директор МФК «Мані Фанні»:

«Законопроект корисний, так як він встає на сторону позичальника, найменш захищеної особи, якщо говорити про споживче кредитування. Якщо у позичальника утворилася прострочення і нарахована неустойка, то абсолютно логічно, що з часом і відсотки, і неустойка будуть тільки рости, і, щоб припинити цей ріст, потрібно дати можливість погашати тіло боргу. Зараз же встановлений пріоритет виплати неустойки перед виплатою відсотків і тіла боргу, і якщо засобів позичальника не вистачає, щоб погасити всі разом (і їх, звичайно, не вистачає, якщо він потрапив в таку ситуацію), то споживчий кредит в такому випадку стає вже не кредитом, а фактично призводить до майже нескінченного потоку ануїтетних платежів від позичальника в сторону банку, так як неустойка буде рости швидше, чим він зможе її виплачувати. Такого бути не повинно. Ринок повинен бути орієнтований на захист інтересів позичальника, як найбільш уразливого в таких відносинах особи. Думаю, що в результаті вдасться знизити загальний рівень прострочення за споживчими кредитами, який офіційно зараз в банківській галузі становить близько 15-20%, а на ділі, швидше за все, ближче до 35-40%. Зниження рівня прострочення здатне привести до зменшення загального рівня ставок на ринку, тобто від цього виграють і поточні, і майбутні позичальники, яким не потрібно буде оплачувати кредит ще й за своїх менш дисциплінованих співгромадян. Швидше за все, законопроект надасть ще й вплив на судову практику і дозволить судам знижувати розмір неустойки, якщо він, на їхню думку, не буде відповідати масштабу правопорушення, про що боржники почнуть подавати заяви ».