Офіційну резиденцію президента Сполучених Штатів Америки офіційно почали називати Білим домом з 12 жовтня 1901 року, після того як Теодор Рузвельт підписав відповідний документ. До цього резиденцію називали по-різному: «Президентський палац», «Президентський будинок», а то й «Президентський особняк». Хоча, ще в першій половині XIX століття деякі звали його «Біла палата».
Будівництво будівлі завершу 1 листопада 1800 року, незабаром в нього в’їхав президент США Джон Адамс. Таким чином, в Білому домі не зміг попрацювати лише перший президент країни Джордж Вашингтон, який займав цей пост в 1789-1797 рр. Причина була поважна — будівництво в цей час ще не завершилася. При цьому, Вашингтон брав активну участь в розробці плану Білого дому.
Відразу після завершення будівництва будівля просто не могло називатися Білим домом, так як було зведено з сірого пісковика. У 1814 році будинок спалили британці, його довелося капітально реконструювати. Саме в цей час його пофарбували в білий колір.
Зараз Білий дім не вражає своїми розмірами, його висота досить скромна — трохи більше 21 метра. Але, до шістдесятих років дев’ятнадцятого століття це була найбільша будівля в США. У ньому 132 кімнати, 147 вікон, 412 дверей, 8 сходів, 3 ліфти і цілих 35 ванних кімнат.
Кожен, хто має американське громадянство, може відвідати Білий дім. Правда, чисельність групи повинна бути не менше 10 осіб. Бажаючим доводиться записуватися в чергу на півроку вперед. Іноземцям зробити це складніше, але багато турфірми готові запропонувати таку послугу за певну суму.
Кожен президент країни, вступивши на посаду, має право зробити перестановку в Білому домі на свій смак. Наприклад, для Франкліна Рузвельта, у якого після перенесеного поліомієліту, виявилися паралізовані ноги, встановили критий басейн. Дуайту Девіду Ейзенхауера влаштували галявину для гольфу з штучним покриттям, а Білл Клінтон вважав за краще боротися із зайвою вагою за допомогою бігової доріжки.
Не дозволяються тільки дві заміни: ліжко Авраама Лінкольна і його робочий стіл. Правда, кажуть, що на цій «недоторканною» ліжка Лінкольн так жодного разу і не переночував.
Другий і третій поверхи Білого дому призначені для президента США і його сім’ї. Плата за проживання не береться, але, вартість продуктів, наприклад, доводиться оплачувати. Після завершення повноважень, колишній президент залишає свою розкішну квартиру в Білому домі, зберігаючи право на довічну пенсію.
У 1891 році в Білому домі з’явилася електрика. Президент країни Бенджамін Харрісон довго не міг звикнути до цього нововведення, навіть побоювався особисто включати світло. Цю почесну обов’язок довіряли «спеціально навченим людям». У 1926 році в резиденції з’явився перший холодильник, а в 1933 році були встановлені кондиціонери.
До 1948 року будівля настільки застаріло, що Гаррі Трумен був змушений зайнятися його капітальним ремонтом. А самому президенту, разом з сім’єю, довелося цілих чотири роки жити в іншому будинку на Пенсільванія-авеню. До оновленого Білий дім Трумена в’їхали тільки в березні 1952 року.
